Допомогти проекту
Коханий, спиш? А як без нас Париж?
Ранкова кава, свіжі круасани?
На світі стільки див і дивовиж,
Що й наших двох життів на все не стане.
Я згодна на щось менше, ніж усе.
Наприклад, на Монмартр о шостій ранку.
Бонжур!.. ти щось бурмочеш… кес-кесе?
Я допиваю кави філіжанку.
Арабіки бентежний аромат,
Такий міцний, що й мертвого розбудить.
А ти все спиш? То як же наш Монмартр?
Без нас йому, напевно, сумно буде.
Мовчиш. Ну, ну. А я тобі кажу,
Що навіть сон, коханий, має межі.
От зараз все покину й побіжу
Шукати, де ті Ейфелеві вежі…
Мар’яна Савка
А ми таки поїхали!
Ах, висота, шарм, стиль, насолода, дощ, проспекти і круасани!
Так і хочеться розбігтися, відштовхнувшись легенько від землі, і злетіти вгору! Це – весняні крила несуть нас від повсякденних турбот, від будинків і вуличок, несуть вгору, в небеса наших бажань, мрій і яскравих можливостей!
Це вони шепотять за спиною розкритими вітрилами, ловлять аромати сонячної капелі і управляють дивними бажаннями. Одного разу, заглянувши в скло вітрини, ти побачиш крилату жінку, оточену таємницею.
Це – ти! …
Адже саме ти-ця фантастична Жінка в ПАРИЖІ!
І як добре, що саме ти вирішила поїхати в Париж разом з нами! Зі мною, з нашою жіночою спільнотою проекту Територія Тіла.
