Гармонійні стосунки

Сьогодні у нас розмова із  Марією Хомів — лікарем психотерапевтом, автором брошури про сімейні стосунки, автором ряду проектів: для вагітних, підлітків, жінок, тренером, лектором, головою ГО «Центр щасливого Батьківства та Материнства», волонтером консультаційного центру «Колиска життя». Марія Хомів відома своїми цікавими та романтичними тренінгами про стосунки, які читає час від часу з чоловіком.

Усім знайома фраза: «Чоловіки з Марсу, Жінки з Венери» – це все описав у своїй книзі Джон Грей. Чи погоджуєтеся з ним? Чи такі ми вже різні?

Так. Ми різні, але ми разом. Ми різні, але у нас багато спільного. Ми різні, і це — чудово. Я впевнена, що ви танцювали в парі. Стосунки чоловіка та жінки — як парний танець, але навіть такі  танці бувають різні. Ми шукаємо єдність, незважаючи на те, що різні. Розуміння відмінностей між чоловіком та жінкою дозволяють підібрати унікальний гармонійних рух. Ви можете або створити танець разом, або, ігноруючи потреби один одного, зруйнувати зусилля нанівець.

-Поговоримо про долю жінки у відносинах. Часто жінки жертвують собою, своєю кар’єрою, інтересами, захопленнями заради відносин, потім – заради сім’ї та дітей. Чи варто це робити?

На мою думку, не варто. В усьому треба мати баланс, міру, усвідомлення. Відома Ліна Костенко писала, що у  своєму житті треба залишати місце і для свого життя. Ніби така проста істина, та можна вік прожити і не знати.

Щоб бути у стосунках, потрібно бути зрілими, розуміти, приймати наші відмінності, залишити боротьбу за владу, за те, хто головніший, і просто прийняти своє щастя. Воно, як і життя, дається задарма, просто так. І ніяк інакше.

А справжня, зріла, доросла і гармонійна любов – це без умов. Це стосунки чесні і щирі. Це прийняття людини цілком і повністю.  Це не насилля, а вибір та допомога один одному.

-У парах часто виникають конфлікти. Радите промовчати, покричати чи дипломатично обговорити наболіле.

Раджу обговорювати. Іншій людині не дано вгадати, як ви себе почуваєте і про що саме думаєте.

Коли я навчалась методі позитивної психотерапії,  то мені сподобалось таке пояснення: «Здібність мати хороші стосунки-це не не мати конфліктів, а знати, як можна конструктивно їх вирішити». Особливість комунікативного процесу найкраще відбувається  за принципом балансу між «Знати» та «Любити». Здатність «Знати» проявляється у спілкуванні через потребу розуміння себе та іншого, результатом чого стає пізнання навколишньої дійсності. Прояв базової здатності любити виражається через можливість прояву терпимості відносно іншого, приділенню йому часу і «прийняття».

Близькі стосунки, як живі істоти — народжуються, ростуть, розвиваються, нерідко проходячи періоди кризових змін, можуть хворіти, одужувати. Поясненням, чому люди, проживши разом рік, п’ять (десять, тридцять) років, можуть вважати свій шлюб неблагополучним, немає числа. Зазвичай «причиною» виявляється інший, причому в «чорний список» потрапляють приблизно ті ж якості партнера, які в кращу пору відносин здавалися особливо привабливими.  Буває, люди мають у своєму розпорядженні причину в собі. Або справа в тому, що: «сталася криза середнього віку, виросли діти»….

Можна загубитися в нагромадженні деталей і окремих випадків, а тим часом мова йде про любов двох.

Сью Джонсон, авторка книги «Обійми мене міцніше», розповідаючи про безпечні відносини прихильності, каже, що найважливішою складовою здорового шлюбу є емоційна чуйність.

Це коли між вами досить довіри, навіть якщо ви не погоджуєтеся один з одним або сваритесь, ви, тим не менш, досить довіряєте один одному, щоб повернутися один до одного і наблизитися один до одного в ті моменти, коли це по-справжньому важливо.

Звучить парадоксально — адже коли нам страшно, хочеться втекти, сховатися, завмерти. Або почати захищатися. І те, і інше може допомогти, якщо ми подорожуємо по джунглях, а за найближчим кущем ховається дика тварина. Ні те, ні інше не допоможе нам відновити контакт з близькою людиною.

Ризик пов’язаний, в першу чергу, зі знайомством з власною вразливістю. Потрібна чимала сміливість для того, щоб заглянути вглиб себе, побачити власні «непарадні входи», визнати їх своїми, а не чимось далеким і начебто «наведеним» ззовні. Показати їх близькій людині.

Емпатія — це відчувати «разом з» людиною. Це велика сила.

-Чи варто інтереси чоловіка (чи мужчини, який поряд з вами) ставити вище своїх. І чи маємо право казати «НІ» своїм близьким?

Нам слід давати один одному свободу та допомагати бути жінкою та чоловіком.

Варто бути партнерами у стосунках. Не вище, нижче, справа, зліва, а доповнюючи один одного.

І звісно, в разі потреби говорити НІ .

І я впевнена в тому, що не слід нічого доводити близьким  і переконувати, або грати роль. Це ваше особисте життя, а не теорема з геометрії. І якщо вам надто боляче, погано у стосунках, треба це вирішувати.

-Які правила чи поради дасте жінкам, щоб відносини були гармонійними і приносили задоволення?

Добрі стосунки можливі тоді, коли є добрі стосунки насамперед з собою, коли ви — наповнена радістю і життям. Коли ви вийшли заміж не для того, щоб втекти від самотності, зробили це не тому, що вже настав такий вік, і не тому, що немає кому вас утримувати, а тоді — коли ви зрозуміли, що вам є з ким поділитись своїм теплом, коханням  та щастям.

Дуже важливо щоб любов була у всьому. З роботою. З коханим. З дітьми. З Богом. Тоді і наші особисті стосунки є успішніші. Отож, усе пов’язане між собою.

Яким би гарним не був ваш шлюб зараз, його завжди можна поліпшити. Любов є одним з основних вирішальних чинників у подружньому взаєморозумінні, але тоді, коли вона справжня, а не ілюзорна.

Кажуть, побут, спільне проживання разом, вбивають любов. Як не втратити «іскорки» та щирого зацікавлення своєю половинкою, коли ви з нею у відносинах уже роки

Рутина побуту вносить свої корективи у життя. Не пригадаю автора, хто так гарно сказав, що кохання має свої закони розвитку, свій вік, як життя людське. У нього є своя розкішна весна, своє спекотне літо, нарешті розуміюча та затишна осінь, і зима, яка для одних буває світлою, для інших холодною. У коханні є три розділові знаки: знак запитання, три крапки, крапка. Ти вибираєш.

А отже, ти розповідаєш про емоції, переживання, мрії та бажання, запитуєш свого партнера про це ж, ти створюєш якісний час для вас обох, ти задаєш собі запитання: «Що я  можу зробити, щоб його день сьогодні був кращим?» Ти не чекаєш, ти дієш.

-Коли слід завершувати відносини?

Тоді, коли вони вас лякають. Тоді, коли вами маніпулюють. Тоді, коли вам нестерпно боляче.

– Що робити тим прекрасним світу цього, які мали гіркий досвід відносин, яких зрадили, яких розбили. Як навчитися довіряти знову і чи варто довіряти чоловікам після того, як «обпікся».

Вчитись це робити знову і знову. Мріяти про стосунки і працювати: пройти власну психотерапію, розібратись з тим, що було не так, яких навиків не вистачило для взаєморозуміня.

В.А. Сисенко ввів поняття „здатність до шлюбу”, яке передбачає такі складники :

  1. здатність турбуватись про іншу людину, робити для неї добро;
  2. здатність співпереживати, співчувати, тобто входити в емоційний світ партнера, розуміти його радість та горе, переживати невдачі, знаходити духовну єдність;
  3. здатність до кооперації, співробітництва у міжособистісному спілкуванню;
  4. висока етична культура, яка передбачає терплячість, великодушність, доброту, прийняття іншої людини з усіма її недоліками.

Усі ці здатності є показниками вміння людини швидко корегувати свою поведінку у відповідності до обставин які змінюються, здатність до компромісу.

-Ви прекрасна, наповнена світлом, харизматична жінка, мати, дружина, автор чималої кількості проектів.  Як поєднуєте це все? Де черпаєте енергетику?

Я багато навчалась, щоб вміти поєднувати у своєму житті багато речей, проектів, зустрічей, щоб  планувати і відпочивати, радіти і хвилюватись.  Черпаю натхнення в хороших стосунках з людьми, з якими близька, і яких люблю та поважаю, в своїх проектах та творіннях, у природи та тварин, в книгах та фільмах, у своїх вчителів, у Бога.

-Які поради дасте жінкам для створення відносин, які б окрилювали та робили їх щасливими?

Жити заради світанку о п’ятій ранку і заходу сонця о п’ятій вечора, жити заради дорожніх подорожей, їзди на велосипеді з музикою у вухах і вітром у волоссі, жити заради танців під дощем, жити заради сміху до болі в животі, жити заради улюблених пісень і хороших книг , заради посмішок без приводу, заради довгих розмов, заради печива з чаєм, заради відпочинку після довгого важкого дня, заради блиску в очах. Жити заради нічних пригод і заради зірок, проводжаючих тебе додому. Жити заради людей, які пам’ятають, що ти п’єш чай без цукру і ненавидиш цибулю. Жити заради першого поцілунку і довгих прогулянок, заради обіймів і нових знайомств. Заради несподіваних подарунків і довгоочікуваного «так». Жити заради тих дрібниць, що змушують відчути себе живим. (Залі Зельвегер)

Не повертається ні час, ні життя, ні втрачені можливості. Не відкладайте ні життя, ні кохання, ні здоров’я на завтра. Розпочинайте покращувати те, що потрібно-вже сьогодні. У вас все вийде. Будьте коханими та щасливими!

Джерело