Тернопільська кішка, яка навчилась літати

 

В одному будиночку красивого котячого містечка жила нічим не примітна кішка. Як і всі, кішка собі та й кішка. Руденька з біленькими та сірими  смужками, з пухнастим хвостом. Вміюча муркати і випускати кігтики, граціозно вигинати спину і вилизувати собі лапки. Більшу частину свого часу вона проводила прогулюючись по вулиці, навчаючись в котячій школі, розважаючись з іншими кішками-мишками, та граючись в котячі ігри.

Але якось вона звела очі до неба і побачила красивих птахів, а ще інших літаючих осіб, про яких вона нічого не знала. Кішка довго дивилася на них, а її серце шалено калатало і теж рвалося в небеса. Їй хотілось літати, побачити усе згори, інший світ з висоти пташиного політу, відчути порив вітру, доторкнутись до незвіданого. І вирішила вона й собі відростити крила.

Намащувала спину спеціальним відваром із котячих  улюблених трав: валеріани, м’яти, меліси. Ходила в інститут, де навчають котячій медицині, ну треба ж знати чим спину намащувати. Вільні хвилини проводила у роздумах, і все дивилася у небо, уявляючи, як вона тріпотить своїми прозорими крилами поряд з величними птахами і іншими.

Незважаючи на косі погляди інших котів і кішок і їхні розмови про довгий час очікування і невідомі результати, про довге навчання і відсутність кішки вдома, про дороговизну такої ідеї, про те, що інші кішки вже задоволені тим, чим є, і що вони мають, про її не котячу мрію- вона продовжувала відрощувати крила.

…І настав час, коли вони з’явилися! Вона розправила їх і… полетіла!
Незважаючи на інших птахів, вітер, незвичну і невелику кількість сили, вона летіла. Спочатку нище, тоді трішки вище. І чим вище вона злітала, тим яскравіше сяяло сонце і тим далі вона могла побачити. А чого там тільки не було. І інші поважні коти, які літали, як професіонали своєї справи, і летючі собаки, і летючі черепахи, і навіть летючі миші.

А коли відважна мандрівниця спустилася до свого дому, то розповіла про те, що бачила, про те, що світ дуже великий і прекрасний. Розповіла що немає чого сидіти на одному місці і  дерти кігті від гніву і незадоволення. Про те, як добре бути відважною. Усіх бажаючих вона пообіцяла навчити  літати. Але за однієї умови – лише якщо вони будуть мати на це надію.

Отож, для тих, хто має надію до змін -я очікую на Ваш перший крок …