Про нас в медіа

Про жінок, які розвиваються, затурканих дівчат і крила розповіла психотерапевт з Тернополя

Жінка – не лише зовнішність, фігура, вигляд. Як дорогоцінну посудину наповнюють вишуканим напоєм, так і жінці слід наповнюватись знаннями, душевністю, історією, харизмою, собою. Так вважає Марія Хомів, лікар психотерапевт, автор жіночих проектів, ведуча груп, тренер.

– Жіночність – це мудрість та знання, це розуміння здоров’я, це знання про своє тіло, здібності, баланс у житті, знання про спілкування, виховання, психологію щоденного життя, якими ти користуєшся і життя, яким ти живеш, і як ти себе в ньому відчуваєш. – розповідає Марія. – Це я й маю на увазі під розвитком жінки.

– Що відчуває жінка, яка розвивається? Як змінюється її життя?

Така жінка знає саму себе: свій темперамент, свої особливості, здібності. Знає, коли добре. Вміє зберігати цей стан наповненості. Знає, як його повернути, якщо раптом втратила. Знає свої бажання і вміє бажати. Знає і відчуває коли, що, як і скільки їсти. Знає і розуміє, яке і коли навантаження та в якій кількості слід підібрати для себе і свого самопочуття. Вдячна світові за те, що вже має. Вміє просити і дякувати за допомогу. Вміє відмовляти і говорити «ні» тому, що їй категорично не підходить. Вміє бути мудрою і бачити перспективу своїх дій. Вміє працювати із своїми негативними думками. З її рук виходять смачні страви.

Вона знає, що можна бути і почуватись здоровою та щасливою. Знає, що може навчити і бути прикладом для інших. Вміє прощати помилки близьких. Вміє прощати самій собі свої помилки. Вміє вибачатися, якщо заподіяла комусь біль. Вміє висловлювати всі свої почуття – і хороші, і погані – безпечним для оточуючих способом. Вміє чекати і відпускати. Любить бути із собою наодинці і завжди знає, чим себе зайняти. Вона вірить і духовно наповнена.  Коли їй щось не подобається – вона змінюється сама, знаючи, що так ефективніше. Вона вміє вибрати основне та другорядне. Вона ніжна. Вона вміє творити найбільші Дива – народжувати.

Бути поряд з такою жінкою – задоволення. І не тільки для чоловіка. Але і в першу чергу для неї самої. Такий цілісний образ всередині не складеться у вас за два тижні.

–  З чого і коли починається розвиток жінки? Ще з утроби, з дитинства?

– Мама звісно є прикладом і важливою фігурою в житті жінки, і коли жінці погано, вона йде до мами. Якщо мама здатна  її прийняти, не судити, бути просто бути поруч, то жінка  наповнюється самим основним, і вона готова жити далі, долати труднощі і боротися. Якщо ж ні – тоді жінка шукатиме подруг, тіток, бабусь або ж жіночі групи, які їй допоможуть знайти себе та свою ідентичність.

– Коли жінка розвивається, а коли деградує? З внутрішніх причин чи із зовнішніх чинників?

Розвиток жінки триває усе життя. Як на мене, для цього треба мати ціль, щоб розвиватись, незалежно від того чи це внутрішні, чи зовнішні чинники. Кожна з нас хоче бути трішки кращою, ніж просто звичайною. Для цього треба дати собі дозвіл, мати певні амбіції і приймати виклик, щоб досягнути мрій.

Тільки жінка-муза здібна йти назустріч волі свого серця, шукати своє призначення, власними руками створювати те, що приносить радість, турботливо берегти важливе та плекати віру і додавати надію тоді, коли важко. Нема нічого неправильного в мозку чи тілі. Є щось неправильне в наших теоріях. Просто закохайтесь в себе, прислухайтесь, відчуйте. Спробуй черпати радість в собі, розпочніть танцювати, якщо вам хочеться танцювати, або розпочніть співати, якщо вам хочеться заспівати пісню. Але не забувайте, що джерело всього цього – ви самі.

Яка ви: коли мрієте, дієте, помічаєте та цінуєте хороше навколо? Коли востаннє ви щось творили, допомагали іншим запалитись? Наскільки нудно вам жити? Як виглядає стан вашого натхнення? Що вам допомагає увійти в цей стан? Наскільки важко його утримувати?

Натхнення – це поєднання розуміння свого шляху, віри в себе і сил, щоб йти у вказаному напрямку.

Кожна жінка чекає у своєму житті на зустріч з чимось хорошим і світлим та натхненним.

– Чи завжди жінці хочеться розвиватися? Коли не хочеться? Чому?

– До тих пір, поки наша культура не буде говорити дівчатам, що їм раді незалежно від їх фігури, що кожна дівчинка  цінна, дуже важлива, незалежно від того, «красива» вона чи ні, що кожна дівчинка мудра і заслуговує кращого, і має цінувати себе, своє тіло, свою внутрішню сутність, та прикласти зусилля, вчитись,  щоб цього досягнути, доти ми будемо й далі мати затурканих дівчаток, готових на усе заради їх мрій: мати айфон, гарну сумку, нігті, одяг, косметику і так далі.

– А лінь або апатія?

– Лінь і апатія звісно присутня часто теж. А ще приклад їхнього оточення і ровесників, на жаль.

У нашому підлітковому проекті для дівчаток «Я –цінна. Я –гідні. Я – особлива» ми намагаємось донести до них цей посил, про важливість їхнього навчання та розвитку, про дар жити своїм життям та бути жінкою.

– Якщо оточуючі жінки противляться, щоб жінка розвивалася, що їй робити?  Кому невигідна її праця над собою і чому?

– Ті, хто йдуть вперед, є щасливішими, завжди викликали та й будуть викликати осуд у тих, хто замкнувся вдома, ниє, жаліється і знаходить причини не для розвитку, а для оправдання.

Якщо твоя ціль важлива, і вона входить у твої пріоритети: сім’я, віра, любов, інші, то прийде час та з’явиться можливість і для власного розвитку, доповнення потрібними знаннями. Але надіятись треба на себе в досягненні результатів.

Колись прочитала чудовий вислів: «…Кожна жінка — птаха. Кожна! Проблема у тім, що більшість жінок намагаються навчитись не літати, а лише вити гнізда. Іншим ж — ламають крила, треті — складають їх до чиїхось ніг…» Макс Фрай.

Макс Фрай і сам досить дивний, а може це і не дивно, тому що він хворіє на біполярний розлад, але він правий ось у чому: ТРЕБА ВЧИТИСЬ ЛІТАТИ (звісно це метафора)! Усе решта теж важливе, але без відчуття польоту життя втрачає смак.

– Ви започаткували онлайн-проект. Що це таке? Чим корисний для жінок?

– Я вже давно зрозуміла справжню цінність і важливість жіночої дружби та підтримки. І ще давніше стала сама створювати такі жіночі групи. Навчальні, розвиваючі і терапевтичні. Мені дуже тепло спостерігати, як після наших зустрічей учасниці продовжують спілкуватися, а іноді і по-справжньому дружити. Знайти близьку подругу до душі, яка вміє підтримати тебе, з якою цікаво і добре в різні часи – це дорогого коштує! Це так важливо – в нашому житті дати можливість людям відпочити від буденності та побути просто щасливими.

Тримаємо курс на розцвітання і сяяння. Ми влаштовуємо цікаві та пізнавальні зустрічі, щоб у вас був час для себе. Особисто для мене наші зустрічі – острівець, де я – не тільки психотерапевт, а просто я – красива жінка, я – людина. Цікава дослідниця свого життя та можливостей, як і ви. Так працює наш жіночий проект ТЕРИТОРІЯ ТІЛА www.ttilo.com.ua

І незабаром, з 3-го  березня стартує онлайн-проект для тих, хто не потрапляє на живі зустрічі. http://pozytyv.in.ua/smallteretory/

Проект наш цікавий. І говорити я буду про справжнє. Про те, що мало, має і буде мати цінність. Я вірю в людей і в те, що кожен може досягнути того, про що мріє. Маю власний погляд на шлях до здоров’я і як лікар-психотерапевт, тренер, автор, ведуча, і як жінка, мама, та цей погляд не ідеальний і похибки існують. Ми разом з вами будемо щодня в закритій фб-групі онлайн пізнавати і відкриватись новому. Також з нами буде чудова команда-професіоналів своєї справи.

Отож – бажаю вам прожити якісно цю весну з нами. Переключитись і вдихнути нове та свіже. Навчитись виставляти пріоритети в житті, наповнюватись, усвідомлювати, що кожен з нас може вдосконалювати життя до кращого і вже сьогодні ми можемо змінити своє завтра.

Нині найбільше працюю з дівчатками, жінками у колі, де ми всі в одній темі, ростемо, розвиваємося в спробі реалізувати свої можливості, знайти і відродити в собі свою жіночу сутність, гармонійно ростити свої сім’ї і, звичайно, ділитися досвідом, збільшувати любов і щастя у світі.

Наталя ЛАЗУКА

 

Як знайти свій шлях до власної жіночності

Кожній з нас, траплялися ситуації, коли вдається вирішити будь-яку проблему, навіть досить значну, не докладаючи особливих зусиль. Це стається тоді, коли ми зазвичай, діємо за інерцією, керуючись лише власними почуттями. Іншими словами, застосовуємо «жіночу інтуїцію».

плотича 2

Чому ж вона зветься «жіночою»? По-перше, жінки приймають рішення, спираючись на досвід, а не на знання. По-друге, – жінки більш емоційні – вони живуть емоціями, харчуються ними. Так, жінка легко зрозуміє іншу людину, лише спостерігаючи за мімікою обличчя. Лише мовою тіла жінка може розповісти про те, що її хвилює, цікавить. І саме здатність швидко сприймати невербальні сигнали допомагає жінці, розвиваючи її інтуїцію і здатність читати «поміж рядків».

Що саме нам потрібен саме проект «Територія тіла», ми маємо відчути інтуїтивно. Саме наша інтуїція, як одна з унікальних жіночих здібностей, приведе нас сюди.

Побут, обов’язки, швидкий духу часу і, в основному, чоловічі моделі поведінки в пост-емансипованому суспільстві ведуть до внутрішніх затискачів, блоків і самовідчуження.

Бути жінкою стає соромно, сумно, важко.
А що нам підказує власна інтуїція? Чи усвідомлюємо ми, як багато відкриється кожній з нас, коли кожна знайде підхід до кожної клітинки власного тіла? І як засяє тоді наше ірраціональне «я»?

Жіночий розвиваючий проект «Територія тіла» – це таємниця і поле діяльності для Жінки Успішної. Сильної в своїй слабкості. Жінки бажаної і націленої на побудову стабільних стосунків. Жінки, яка усвідомлює себе Жінкою. Слухайте власну інтуїцію. Почуйте її. Вона шепоче: «Вам – сюди…»

Проект, який відкриває третій сезон незабаром, проект який має успіх перших двох сезонів, маленьких жіночих груп, які працюють вживу та онлайн, які ознайомлюються з кращими закладами міста, різними фізичними навантаженнями, навчаються правильному догляду за собою та здоровому харчуванню, отримують дарунки і яких супроводжує та мотивує психотерапевт. Це саме для вас проект.

Автор-Марія Хомів, психотерапевт плюс адмінкоманда

Жіночий розвиваючий проект «Територія тіла»: в фокусі самоусвідомлення власної ідентичності

Ми вчимося змалку писати палички і читати. Згодом вивчаємо як розв’язувати тригонометричні нерівності чи доводити теореми. Ми можемо написати хімічне рівняння і розказати про ту чи іншу історичну епоху.    Більшість з нас вміють грати на музичних інструментах, займаються спортом, здобули хорошу освіту чи знають одну або декілька іноземних мов. Ми маємо усе це завдяки багатьом обставинам. Та найбільше, що відіграє роль у накопиченні власних знань та умінь – це наше бажання. Часто ми вчимося усьому, окрім найголовнішого. Ми не знаємо, як бути Жінкою, бути Справжньою Жінкою…

липень

Але це, мабуть, найголовніше для кожної з нас. Це, власне, наше призначення. Те, що дане нам Природою. Тому, проект «Територія тіла» розрахований на учасниць, які хочуть із задоволенням і насолодою відчувати і виявлятися у всіх аспектах жіночності. В особливому фокусі у проекті знаходиться саме пошук власної індивідуальності. Звичайно, мова тут іде і про доброту, ніжність, турботу, спілкування, зовнішній вигляд, внутрішній світ , а такожі тілесні відчуття і сексуальність, яка є «ахіллесовою п’ятою» кожної жінки.
Усвідомлення себе як Жінки, відкриття себе, прийняття та вихід за ментально-емоційні рамки – ось основні цілі проекту «Територія тіла». Так важливо бути, стати, відчувати себе Жінкою, справжньою жінкою.
Запрошуємо розвиватись разом з нами.
Наступний –третій сезон, стартує в останні дні вересня.

cropped-плотича-3-1.jpg

Спасаюча сльоза

Колись я прочитала, що сльози- це «емоційне потовиділення». Думаю, що дійсно так. І до сьогодні, як мені відомо, антиперспірантів до цього виду пітливості, ще не придумали.

Не знаю як ви, а я достатньо часто «пітнію», особливо останнім часом. Звісно, я б могла б бути нагадуючою зомбі, абсолютно контролюючою свої емоції, твердою як скеля, безмежно щасливою, радісною жіночою актрисою, але тоді це б була не я. Не я- емоційна, ніжна, сентиментальна. А мої сльози- одна із можливостей проявляти свої емоції, мої серцеві краплі. Я можу закрити очі на те, що не хочу бачити. Але я не можу закрити серце на те, що відчуваю. Адже плакати так само зрозуміло, як радіти, любити, хвилюватись, жити.

Сльозами можна захищати себе. Ними можна виражати себе. В книзі «Мене спасла сльоза», з якою я нещодавно ознайомилась, описаний випадок жінки, яку не відключили від апаратів підтримки життєдіяльності у комі, лише через одну сльозу- що стало свідченням того, що вона жива.

Плакати можна від щемливої радості, щастя, образи, нерозуміння, горя, страху, відчаю. Проплакавши, відчуваєш себе легшою, оновленою, звільненою, новою.Біохіміки говорять, що сльози працюють як надійний антибактеріальний та антивірусний засіб. Нейробіологи доводять, що вони знижують емоційну нестабільність та агресію.

Отож, виходить, що сльози- природня терапія, та ще й безкоштовна. Ці краплинки стирають умовності та бар’єри віку, віри, мови, вони створюють простір близькості та глибини, емпатії.

В сьогоднішньому світі, де прийнято бути успішними, здоровими, нездоланними, стало соромно плакати. Особливо чоловікам. Але так, інколи, потрібно. Нам навіть складно уявити, яка для деяких людей розкіш- залишитись на самоті із своїми відчуттями і відкритись Богу, собі, коханій людині, психотерапевту. В сучасному світі так багато несправжніх акторів, що справжні сльози та душевне тепло поступово стають самими дорогим товаром. Сльози змивають не лише намальовані очі, але й забирають напускні соціальні маски та видумані образи. Тож можливо, щоб спробувати та цінувати кращі моменти життя, слід інколи скуштувати й смак сліз.

Допомога іншим робить нас нормальними. Бажання обійняти, приласкати, допомогти, потреба бути співчутливими, закладені в нашій християнській ментальності, людяності. Бути поруч, слухати, співчувати, відчувати, підтримувати – люди приходять за цим знову і знову. Не відмовляйте собі у можливості пережити свої відчуття та проявити емоції, перейнятись щиро відчуттями інших, побути з ними поруч, коли їм складно, допомогти поплакати та витерти сльози з їхніх щік. А також порозмовляти про життя, про щастя, про особливу силу, яка є в кожного, навіть коли здається, що її не має. Про здібності. Про те, що коли минають миті відчаю, приходить розуміння того, що випробування і труднощі нам даються для розуміння чогось більшого. Добрі слова, надихаючі історії, підтримка можуть змінити життя. Таки можуть. Реанімація серця за допомогою сліз, цілющих слів і часу таки лікує. Сум відступає, сміливо настає новий день. Не відразу, але настає.

В сьогоднішньому світі, де прийнято бути успішними, здоровими, нездоланними, стало соромно плакати. Особливо чоловікам. Але так, інколи, потрібно. Нам навіть складно уявити, яка для деяких людей розкіш- залишитись на самоті із своїми відчуттями і відкритись Богу, собі, коханій людині, психотерапевту. В сучасному світі так багато несправжніх акторів, що справжні сльози та душевне тепло поступово стають самими дорогим товаром. Сльози змивають не лише намальовані очі, але й забирають напускні соціальні маски та видумані образи. Тож можливо, щоб спробувати та цінувати кращі моменти життя, слід інколи скуштувати й смак сліз.

Допомога іншим робить нас нормальними. Бажання обійняти, приласкати, допомогти, потреба бути співчутливими, закладені в нашій християнській ментальності, людяності. Бути поруч, слухати, співчувати, відчувати, підтримувати – люди приходять за цим знову і знову. Не відмовляйте собі у можливості пережити свої відчуття та проявити емоції, перейнятись щиро відчуттями інших, побути з ними поруч, коли їм складно, допомогти поплакати та витерти сльози з їхніх щік. А також порозмовляти про життя, про щастя, про особливу силу, яка є в кожного, навіть коли здається, що її не має. Про здібності. Про те, що коли минають миті відчаю, приходить розуміння того, що випробування і труднощі нам даються для розуміння чогось більшого. Добрі слова, надихаючі історії, підтримка можуть змінити життя. Таки можуть. Реанімація серця за допомогою сліз, цілющих слів і часу таки лікує. Сум відступає, сміливо настає новий день. Не відразу, але настає.

Психотерапевт розповіла, що тернополянам заважає бути щасливим

marija homiv shchastjaДобрий розум робить легким будь-який спосіб життя. Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє. Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе… Так колись розмірковував український філософ Григорій Сковорода. Люди завжди хотіли бути щасливими, але для багатьох щастя часто недосяжне.

Причина в тому, що іноді не помічаємо своєї щасливості, акцентуючись лише на негативі, не віримо в себе? Чи може у житті таки є доля і від неї не втечеш? Чи доля – це всього-на-всього готова модель нашого життя, яку нам ще немовлятами заклали батьки своїми словами, діями, звичками, рівнем стосунків тощо… Тому з різними людьми по житті і у різний час ми все одно постійно потрапляємо в одинакові ситуації.

Нині багато можна почути про щастя. Яке воно насправді? Про це – розмова із психотерапевтом з Тернополя Марією Хомів.

Марія веде жіночі проекти, тренінги, вебінари, семінари, групи (для вагітних –«Школа щасливого материнства св. Анни»; для дівчат-підлітків «Я-цінна. Я-гідна. Я-особлива»; для хлопців-підлітків «Хоробре серце», для жінок-«ТЕРИТОРІЯ ТІЛА»). Заміжня, мама 17-річної дівчинки. Уміє вести за собою, бути поруч, додавати натхнення, знає багато про щастя і здоров’я жінки.

– Інколи люди думають, що краса, здоров’я, заміж, блискуча кар’єра чи виграш у лотерею  роблять нас автоматично щасливими, – розповідає Марія Хомів. – Красива обгортка часто буває пустою і навпаки. Важливе – поєднання. Щастя жінки – це гармонія: відчуттів, думок, намірів, емоцій, дій. Це баланс в усіх сферах життя. Це уміння насолоджуватись кожним днем. Це здібність проживати важкі часи. Це уважність  до власних відчуттів, навіть якщо вони занадто звичні, щоб їх усвідомлювати. Це пошук  причин, щоб жити. Це навик звертати увагу на приємне повсякдення і шукати красу в недосконалому. Це усвідомлення, що важливо не лише як я виглядаю, але і що я собою являю, відчуваю, думаю, які цінності є всередині мене. Справжня краса виникає зі стану наповненості собою.

Щастя є у кожній миті, щастя в душі, щастя навколо нас. Я нині найбільше працюю з дівчатами, жінками у колі, де ми всі в одній темі, ростемо, розвиваємося в спробі реалізувати свої можливості, знайти і відродити в собі свою жіночу сутність, гармонійно ростити свої сім’ї і, звичайно, ділитися досвідом, щоб збільшувати любов і щастя у світі.

Головне джерело і ключі для розвитку – внутрішній ресурс самої людини. Я вірю у здатність кожної людини використовувати і пізнавати свої здібності, силу та внутрішні ресурси. І мене кожен раз дивує наскільки ці можливості великі і неповторні у кожного. Особливо у жінок.

І є ще щось, що я б хотіла відкрити для жінок нашого міста – про те, як мати роман із собою. До тих пір, поки у жінки не трапився роман з собою, доки вона не зрозуміла себе. Більшість чоловіків чи подруг будуть лише для неї тимчасовими порадниками, які намагатимуться вилікувати її від самотності чи незадоволення. Тому жіночі проекти, відвідування психотерапевта, психолога, саморозвиток – є надзвичайно потрібні в сучасному світі. Адже на зміну цивілізації накоплення, на сьогоднішні  приходить цивілізація усвідомленого життя, в якому людина цінує кожен свій день, знаходить своє покликання, призначення.

– А що говорять про щастя суто в Україні?

– Існує багато індексів, формули щастя. Так, наприклад, є індекс щастя, визнаний ООН для країн, що розвиваються, який містить в собі: тривалість життя; використання природних ресурсів. Є економічний індекс щастя. Є індекс психологічного благополуччя. Але які б там індекси не були, щастя починається з нас, з нашого внутрішнього стану, психологічного здоров’я і бажання перестати нарікати та злитись. Відповідно до результатів соціологічного опитування, більше половини мешканців південних і західних областей України вважають себе щасливими людьми. Загалом, протягом останніх 15 років найвищий показник задоволення життям у українців був у 2010 році. Тоді, за даними соціологічних досліджень, щасливими себе вважали 65% громадян України. Найнижчим же він був у 2001 році – лише 38%. Станом на 2016 рік щасливими себе вважали 54% наших співгромадян. https://www.slovoidilo.ua/2017/01/31/infografika/suspilstvo/najshhaslyvishi-lyudy-zhyvut-na-pivdni-ta-zaxodi-ukrayiny

– У чому тернополянки нещасливі, а в чому щасливі? Чому?

– Дуже важливо для жінки відчувати красу життя навколо себе, вірити в себе і свої сили, писати книгу свого життя різними способами: слідами слів, вчинків, ароматів, доторків, звуків, відчуттями в чиємусь серці. Бути готовою змінюватись і взяти на себе відповідальність за своє життя, думки, емоції, слова. Ми можемо над цим працювати. Думати, що я роблю, щоб відчувати себе щасливішою. Тому, я відверто кажучи, не знаю, у чому тернополянки нещасливі, але якщо  якась частина жінок дійсно себе так відчуває, то слід спробувати стати трішки щасливішою ніж учора. Бути щасливою – це любити життя. Тому що жінка – і є життям. У жінок завжди свій унікальний світ, і вже прийшов час діставати свої сукні та комплекси, і полюбити життя, позбавитись зайвого, пропрацювати травмоване та минуле. І дозволити собі бути такою: жити і любити, творити своє життя та покращувати життя інших. Ті, хто відчувають себе щасливішими, завжди викликали та й будуть викликати осуд у тих, хто замкнувся вдома, ниє, жаліється і знаходить причини не для розвитку, а для оправдання.

– Ви – щаслива? Як це вдається? Що вас тримає на плаву, коли труднощі?

– Я вдячна за те, що маю добрих батьків, які є прикладом для мене, вдячна за хорошу сім’ю, друзів і знайомих. Вдячна вчителям і наставникам, які надихають та допомагають. І, звісно, учасникам моїх проектів і клієнтам. Моя робота змушує моє серце битись швидше і приймати людей, такими, якими вони є. А ще – я дуже щаслива, коли мої знайомі усміхаються і тішаться. Це багато вартує.

– Маріє, ви завжди були щасливою?

– Звісно, так є не завжди, звісно, навколо є і страждання, і виклики, і втрати, і біль.  І проживши ці важкі дні, треба знову і знову повертатись до себе: щасливої. Завжди є різні маленькі чи великі події, дні, речі, відчуття, від яких ти сяєш. Тиждень тому великою несподіванкою стало для мене урочисте вручення в Києві особливої нагороди-подяки та ордену БЕРЕГИНЯ УКРАЇНИ. Головний лікар Центру «Здоров’я», Заслужений Лікар України, Ганна Слівінська, висунула мою кандидатуру на номінацію щодо отримання цієї нагороди, за тривалі  напрацювання у роботі.  Я щиро вдячна за це визнання.

– Маріє, а щасливим бути важко чи насправді природно і просто?

Природа щастя описана від філософії до психології, поп-культури, літератури. Є близько 15 різних наукових пояснень.  І нам дійсно варто займатись тим, що робить саме нас щасливішим, наповнювати своє життя змістом, бути вірним тому, що для нас є справді цінним. І це дійсно нелегко, адже треба прикладати щоденні зусилля. Щоденно діяти. Ми шукаємо своє щастя, але погано уявляємо, що ж насправді може зробити нас щасливими.

– У чому ж справа?

– Причина в трьох складових:

1) в тому, як наш мозок сприймає реальність,

2) до чого звертається в минулому,

3) що хоче знайти в майбутньому.

Професор Лоретта Граціано Бройнінг дуже цікаве дослідження описала в своїй книзі «Гормони щастя», де розповіла про чотири гормону щастя: окситоцин, серотонін, дофамін і ендорфін. Всі вони однаково важливі для організму і недостатнє вироблення одного гормону може порушити загальний «баланс щастя». Щоб привести кожен з цих гормонів в дію, потрібно регулярно давати їм певну «їжу». Однак часто, ми вибираємо не найкорисніші способи: викурюємо сигарету, випиваємо келих вина, з’їдаємо шматок торта, граємо в азартні ігри, «зависаємо» в соціальних мережах…

Усі ці штучні стимулятори щастя дарують лише короткострокове задоволення, тому слід їх замінювати корисними звичками, новими відкриттями, різними ресурсами. Професор стверджує, що 45 днів цілком достатньо, щоб розірвати «погані» нейронні зв’язки і сформувати нові звички, які дозволять нам бути щасливими за власним бажанням – незалежно від зовнішніх факторів. Ми не народжуємося з готовими нейронними зв’язками – вони створюються на основі нашого життєвого досвіду. Звички формуються або шляхом багаторазового повторення, або за один раз під впливом дуже сильних емоцій. Отож, робота в цьому шляху може бути дуже успішною. А от доктор наук Том Джі Стівенс писав, що слід змінити  свої переконання і цінності. Навчитись  самоорганізації, корисним навичкам в спілкуванні з людьми та професійним навичкам. Щастя також залежить від того, як ми вміємо впоратися зі своїми емоціями і як будуємо стосунки з іншими людьми.

В «Гіпотезі щастя» Джон Хайдт порівнює наш розум з людиною, яка сидить на слоні. Слон являє собою сильні думки і почуття – в основному несвідомі, які керують нашою поведінкою. Людина, незважаючи на те, що вона набагато  слабша, може керувати слоном, так само і ви можете контролювати свої негативні думки і емоції. В результаті перед вами постануть великі можливості. Просто побільше тренуйтеся.  Наприклад, ви можете практикувати ритмічне дихання, техніки релаксації для подолання тривоги і досягнення спокою. Ви можете навчитися розпізнавати і боротися з думками про свою неповноцінність і безпорадність. Люди часто щасливі, коли вони знаходяться в «потоці», говорить психолог Міхай Чіксентміхайі. Це стан, коли ваш розум повністю занурюється в якесь важливе завдання, яке відчуває ваші здібності. Словом, якщо прагнути стати щасливішим, то цього можна досягнути. Але треба налаштуватись на роботу, а не дарунок з неба, чи від батьків чи чоловіка. Щастя – не дарунок. Це досягнення.

– Чому за підрахунками лікарів 2020 рік буде піковим на депресію?

– «Сьогодні антидепресанти виписують в 400 разів більше, ніж це було 20 років тому», – а це вже дослідження Лорі Сантос (Laurie Santos), професорки психології та когнітивістики. Окрім того існують генетична схильність, стресові фактори та ряд інших причин. А ще травми, шкідливі звички, ось наприклад деякі з них: перфекціонізм, почуття провини, прагнення догоджати, залежність переживання щастя від осмисленості свого існування. Люди, у яких немає відчуття осмисленості життя, зазвичай менш щасливі у всіх життєвих аспектах і більше схильні до стресів та депресивних станів.

– Як себе поводять і як мислять щасливі люди? Перелік.

– Вони як сонце: сяють, та випромінюють тепло. Внутрішньо добрі і цілісні.

  1. Розпочніть з малого. Наприклад, коли сідаєте за стіл, не починайте їсти, поки незрозумієте, чого насправді хочете. Прислухайтеся до себе.
  1. Дотримуйтеся своїх бажань і рішень, поважайте їх.Реалізуйте свої маленькі мрії, цілі.
  1. Розвивайте емоційну сферу, стресостійкість.Подумайте, що приносить вам позитивні емоції: радість, задоволення, захоплення, натхнення тощо.Любіть, будьте добрими, але відстоюйте свою точку зору та навчіться відмовляти. Живіть за своїми цінностями. Вірте.
  1. Шукайте свою тишу і знаходьте свої ресурси.По-справжньому зібратися з думками і відчути спокій можна лише в тиші, яка сьогодні перетворилася в розкіш і доступна лише небагатьом.Світ пропонує нам занадто багато вражень, але замість того, щоб зробити глибокий вдих, закритися від світу і осмислити отриманий емоційний досвід, ми вважаємо за краще шукати ще більш інтенсивні стимули. Ми немовби нарощуємо зовнішній шум замість того, щоб занурюватися в цілющу внутрішню тишу. Відомо, що кращі рішення часто приходять, коли людина спить, молиться, дивиться на зірки або просто миє посуд – словом, ні про що спеціально не думає. Тому нині варто приділяти увагу зосередженості, технікам майндфулнесу.
  1. Вдосконалюйте стосунки з близькими, приділяйте час, тим, хто поруч з вами.Будьте вдячні та милосердні. Посміхайтеся.
  1. Навчайтесь, розвивайте свою здорову частку, наслідуйте людей, які вам подобаються.
  2. Цінуйте прості задоволення, і те, що є. Навіть з’явитися на цей світ – це вже справжній подвиг. Якщо ви бачили колись, як народжує жінка, або якщо ви жінка, ви самі це пережили і можете собі уявити, наскільки це непросто. Тому ви можете починати пишатися собою просто зараз, адже ви витримали таке випробування і не здалися, не відмовилися від шансу з’явитися в цьому світі.

Інтерв’ю брала Наталія ЛАЗУКА, стаття