Про нас в медіа

Про жінок, які розвиваються, затурканих дівчат і крила розповіла психотерапевт з Тернополя

Жінка – не лише зовнішність, фігура, вигляд. Як дорогоцінну посудину наповнюють вишуканим напоєм, так і жінці слід наповнюватись знаннями, душевністю, історією, харизмою, собою. Так вважає Марія Хомів, лікар психотерапевт, автор жіночих проектів, ведуча груп, тренер.

– Жіночність – це мудрість та знання, це розуміння здоров’я, це знання про своє тіло, здібності, баланс у житті, знання про спілкування, виховання, психологію щоденного життя, якими ти користуєшся і життя, яким ти живеш, і як ти себе в ньому відчуваєш. – розповідає Марія. – Це я й маю на увазі під розвитком жінки.

– Що відчуває жінка, яка розвивається? Як змінюється її життя?

Така жінка знає саму себе: свій темперамент, свої особливості, здібності. Знає, коли добре. Вміє зберігати цей стан наповненості. Знає, як його повернути, якщо раптом втратила. Знає свої бажання і вміє бажати. Знає і відчуває коли, що, як і скільки їсти. Знає і розуміє, яке і коли навантаження та в якій кількості слід підібрати для себе і свого самопочуття. Вдячна світові за те, що вже має. Вміє просити і дякувати за допомогу. Вміє відмовляти і говорити «ні» тому, що їй категорично не підходить. Вміє бути мудрою і бачити перспективу своїх дій. Вміє працювати із своїми негативними думками. З її рук виходять смачні страви.

Вона знає, що можна бути і почуватись здоровою та щасливою. Знає, що може навчити і бути прикладом для інших. Вміє прощати помилки близьких. Вміє прощати самій собі свої помилки. Вміє вибачатися, якщо заподіяла комусь біль. Вміє висловлювати всі свої почуття – і хороші, і погані – безпечним для оточуючих способом. Вміє чекати і відпускати. Любить бути із собою наодинці і завжди знає, чим себе зайняти. Вона вірить і духовно наповнена.  Коли їй щось не подобається – вона змінюється сама, знаючи, що так ефективніше. Вона вміє вибрати основне та другорядне. Вона ніжна. Вона вміє творити найбільші Дива – народжувати.

Бути поряд з такою жінкою – задоволення. І не тільки для чоловіка. Але і в першу чергу для неї самої. Такий цілісний образ всередині не складеться у вас за два тижні.

–  З чого і коли починається розвиток жінки? Ще з утроби, з дитинства?

– Мама звісно є прикладом і важливою фігурою в житті жінки, і коли жінці погано, вона йде до мами. Якщо мама здатна  її прийняти, не судити, бути просто бути поруч, то жінка  наповнюється самим основним, і вона готова жити далі, долати труднощі і боротися. Якщо ж ні – тоді жінка шукатиме подруг, тіток, бабусь або ж жіночі групи, які їй допоможуть знайти себе та свою ідентичність.

– Коли жінка розвивається, а коли деградує? З внутрішніх причин чи із зовнішніх чинників?

Розвиток жінки триває усе життя. Як на мене, для цього треба мати ціль, щоб розвиватись, незалежно від того чи це внутрішні, чи зовнішні чинники. Кожна з нас хоче бути трішки кращою, ніж просто звичайною. Для цього треба дати собі дозвіл, мати певні амбіції і приймати виклик, щоб досягнути мрій.

Тільки жінка-муза здібна йти назустріч волі свого серця, шукати своє призначення, власними руками створювати те, що приносить радість, турботливо берегти важливе та плекати віру і додавати надію тоді, коли важко. Нема нічого неправильного в мозку чи тілі. Є щось неправильне в наших теоріях. Просто закохайтесь в себе, прислухайтесь, відчуйте. Спробуй черпати радість в собі, розпочніть танцювати, якщо вам хочеться танцювати, або розпочніть співати, якщо вам хочеться заспівати пісню. Але не забувайте, що джерело всього цього – ви самі.

Яка ви: коли мрієте, дієте, помічаєте та цінуєте хороше навколо? Коли востаннє ви щось творили, допомагали іншим запалитись? Наскільки нудно вам жити? Як виглядає стан вашого натхнення? Що вам допомагає увійти в цей стан? Наскільки важко його утримувати?

Натхнення – це поєднання розуміння свого шляху, віри в себе і сил, щоб йти у вказаному напрямку.

Кожна жінка чекає у своєму житті на зустріч з чимось хорошим і світлим та натхненним.

– Чи завжди жінці хочеться розвиватися? Коли не хочеться? Чому?

– До тих пір, поки наша культура не буде говорити дівчатам, що їм раді незалежно від їх фігури, що кожна дівчинка  цінна, дуже важлива, незалежно від того, «красива» вона чи ні, що кожна дівчинка мудра і заслуговує кращого, і має цінувати себе, своє тіло, свою внутрішню сутність, та прикласти зусилля, вчитись,  щоб цього досягнути, доти ми будемо й далі мати затурканих дівчаток, готових на усе заради їх мрій: мати айфон, гарну сумку, нігті, одяг, косметику і так далі.

– А лінь або апатія?

– Лінь і апатія звісно присутня часто теж. А ще приклад їхнього оточення і ровесників, на жаль.

У нашому підлітковому проекті для дівчаток «Я –цінна. Я –гідні. Я – особлива» ми намагаємось донести до них цей посил, про важливість їхнього навчання та розвитку, про дар жити своїм життям та бути жінкою.

– Якщо оточуючі жінки противляться, щоб жінка розвивалася, що їй робити?  Кому невигідна її праця над собою і чому?

– Ті, хто йдуть вперед, є щасливішими, завжди викликали та й будуть викликати осуд у тих, хто замкнувся вдома, ниє, жаліється і знаходить причини не для розвитку, а для оправдання.

Якщо твоя ціль важлива, і вона входить у твої пріоритети: сім’я, віра, любов, інші, то прийде час та з’явиться можливість і для власного розвитку, доповнення потрібними знаннями. Але надіятись треба на себе в досягненні результатів.

Колись прочитала чудовий вислів: «…Кожна жінка — птаха. Кожна! Проблема у тім, що більшість жінок намагаються навчитись не літати, а лише вити гнізда. Іншим ж — ламають крила, треті — складають їх до чиїхось ніг…» Макс Фрай.

Макс Фрай і сам досить дивний, а може це і не дивно, тому що він хворіє на біполярний розлад, але він правий ось у чому: ТРЕБА ВЧИТИСЬ ЛІТАТИ (звісно це метафора)! Усе решта теж важливе, але без відчуття польоту життя втрачає смак.

– Ви започаткували онлайн-проект. Що це таке? Чим корисний для жінок?

– Я вже давно зрозуміла справжню цінність і важливість жіночої дружби та підтримки. І ще давніше стала сама створювати такі жіночі групи. Навчальні, розвиваючі і терапевтичні. Мені дуже тепло спостерігати, як після наших зустрічей учасниці продовжують спілкуватися, а іноді і по-справжньому дружити. Знайти близьку подругу до душі, яка вміє підтримати тебе, з якою цікаво і добре в різні часи – це дорогого коштує! Це так важливо – в нашому житті дати можливість людям відпочити від буденності та побути просто щасливими.

Тримаємо курс на розцвітання і сяяння. Ми влаштовуємо цікаві та пізнавальні зустрічі, щоб у вас був час для себе. Особисто для мене наші зустрічі – острівець, де я – не тільки психотерапевт, а просто я – красива жінка, я – людина. Цікава дослідниця свого життя та можливостей, як і ви. Так працює наш жіночий проект ТЕРИТОРІЯ ТІЛА www.ttilo.com.ua

І незабаром, з 3-го  березня стартує онлайн-проект для тих, хто не потрапляє на живі зустрічі. http://pozytyv.in.ua/smallteretory/

Проект наш цікавий. І говорити я буду про справжнє. Про те, що мало, має і буде мати цінність. Я вірю в людей і в те, що кожен може досягнути того, про що мріє. Маю власний погляд на шлях до здоров’я і як лікар-психотерапевт, тренер, автор, ведуча, і як жінка, мама, та цей погляд не ідеальний і похибки існують. Ми разом з вами будемо щодня в закритій фб-групі онлайн пізнавати і відкриватись новому. Також з нами буде чудова команда-професіоналів своєї справи.

Отож – бажаю вам прожити якісно цю весну з нами. Переключитись і вдихнути нове та свіже. Навчитись виставляти пріоритети в житті, наповнюватись, усвідомлювати, що кожен з нас може вдосконалювати життя до кращого і вже сьогодні ми можемо змінити своє завтра.

Нині найбільше працюю з дівчатками, жінками у колі, де ми всі в одній темі, ростемо, розвиваємося в спробі реалізувати свої можливості, знайти і відродити в собі свою жіночу сутність, гармонійно ростити свої сім’ї і, звичайно, ділитися досвідом, збільшувати любов і щастя у світі.

Наталя ЛАЗУКА

 

Як знайти свій шлях до власної жіночності

Кожній з нас, траплялися ситуації, коли вдається вирішити будь-яку проблему, навіть досить значну, не докладаючи особливих зусиль. Це стається тоді, коли ми зазвичай, діємо за інерцією, керуючись лише власними почуттями. Іншими словами, застосовуємо «жіночу інтуїцію».

плотича 2

Чому ж вона зветься «жіночою»? По-перше, жінки приймають рішення, спираючись на досвід, а не на знання. По-друге, – жінки більш емоційні – вони живуть емоціями, харчуються ними. Так, жінка легко зрозуміє іншу людину, лише спостерігаючи за мімікою обличчя. Лише мовою тіла жінка може розповісти про те, що її хвилює, цікавить. І саме здатність швидко сприймати невербальні сигнали допомагає жінці, розвиваючи її інтуїцію і здатність читати «поміж рядків».

Що саме нам потрібен саме проект «Територія тіла», ми маємо відчути інтуїтивно. Саме наша інтуїція, як одна з унікальних жіночих здібностей, приведе нас сюди.

Побут, обов’язки, швидкий духу часу і, в основному, чоловічі моделі поведінки в пост-емансипованому суспільстві ведуть до внутрішніх затискачів, блоків і самовідчуження.

Бути жінкою стає соромно, сумно, важко.
А що нам підказує власна інтуїція? Чи усвідомлюємо ми, як багато відкриється кожній з нас, коли кожна знайде підхід до кожної клітинки власного тіла? І як засяє тоді наше ірраціональне «я»?

Жіночий розвиваючий проект «Територія тіла» – це таємниця і поле діяльності для Жінки Успішної. Сильної в своїй слабкості. Жінки бажаної і націленої на побудову стабільних стосунків. Жінки, яка усвідомлює себе Жінкою. Слухайте власну інтуїцію. Почуйте її. Вона шепоче: «Вам – сюди…»

Проект, який відкриває третій сезон незабаром, проект який має успіх перших двох сезонів, маленьких жіночих груп, які працюють вживу та онлайн, які ознайомлюються з кращими закладами міста, різними фізичними навантаженнями, навчаються правильному догляду за собою та здоровому харчуванню, отримують дарунки і яких супроводжує та мотивує психотерапевт. Це саме для вас проект.

Автор-Марія Хомів, психотерапевт плюс адмінкоманда

Жіночий розвиваючий проект «Територія тіла»: в фокусі самоусвідомлення власної ідентичності

Ми вчимося змалку писати палички і читати. Згодом вивчаємо як розв’язувати тригонометричні нерівності чи доводити теореми. Ми можемо написати хімічне рівняння і розказати про ту чи іншу історичну епоху.    Більшість з нас вміють грати на музичних інструментах, займаються спортом, здобули хорошу освіту чи знають одну або декілька іноземних мов. Ми маємо усе це завдяки багатьом обставинам. Та найбільше, що відіграє роль у накопиченні власних знань та умінь – це наше бажання. Часто ми вчимося усьому, окрім найголовнішого. Ми не знаємо, як бути Жінкою, бути Справжньою Жінкою…

липень

Але це, мабуть, найголовніше для кожної з нас. Це, власне, наше призначення. Те, що дане нам Природою. Тому, проект «Територія тіла» розрахований на учасниць, які хочуть із задоволенням і насолодою відчувати і виявлятися у всіх аспектах жіночності. В особливому фокусі у проекті знаходиться саме пошук власної індивідуальності. Звичайно, мова тут іде і про доброту, ніжність, турботу, спілкування, зовнішній вигляд, внутрішній світ , а такожі тілесні відчуття і сексуальність, яка є «ахіллесовою п’ятою» кожної жінки.
Усвідомлення себе як Жінки, відкриття себе, прийняття та вихід за ментально-емоційні рамки – ось основні цілі проекту «Територія тіла». Так важливо бути, стати, відчувати себе Жінкою, справжньою жінкою.
Запрошуємо розвиватись разом з нами.
Наступний –третій сезон, стартує в останні дні вересня.

cropped-плотича-3-1.jpg

Спасаюча сльоза

Колись я прочитала, що сльози- це «емоційне потовиділення». Думаю, що дійсно так. І до сьогодні, як мені відомо, антиперспірантів до цього виду пітливості, ще не придумали.

Не знаю як ви, а я достатньо часто «пітнію», особливо останнім часом. Звісно, я б могла б бути нагадуючою зомбі, абсолютно контролюючою свої емоції, твердою як скеля, безмежно щасливою, радісною жіночою актрисою, але тоді це б була не я. Не я- емоційна, ніжна, сентиментальна. А мої сльози- одна із можливостей проявляти свої емоції, мої серцеві краплі. Я можу закрити очі на те, що не хочу бачити. Але я не можу закрити серце на те, що відчуваю. Адже плакати так само зрозуміло, як радіти, любити, хвилюватись, жити.

Сльозами можна захищати себе. Ними можна виражати себе. В книзі «Мене спасла сльоза», з якою я нещодавно ознайомилась, описаний випадок жінки, яку не відключили від апаратів підтримки життєдіяльності у комі, лише через одну сльозу- що стало свідченням того, що вона жива.

Плакати можна від щемливої радості, щастя, образи, нерозуміння, горя, страху, відчаю. Проплакавши, відчуваєш себе легшою, оновленою, звільненою, новою.Біохіміки говорять, що сльози працюють як надійний антибактеріальний та антивірусний засіб. Нейробіологи доводять, що вони знижують емоційну нестабільність та агресію.

Отож, виходить, що сльози- природня терапія, та ще й безкоштовна. Ці краплинки стирають умовності та бар’єри віку, віри, мови, вони створюють простір близькості та глибини, емпатії.

В сьогоднішньому світі, де прийнято бути успішними, здоровими, нездоланними, стало соромно плакати. Особливо чоловікам. Але так, інколи, потрібно. Нам навіть складно уявити, яка для деяких людей розкіш- залишитись на самоті із своїми відчуттями і відкритись Богу, собі, коханій людині, психотерапевту. В сучасному світі так багато несправжніх акторів, що справжні сльози та душевне тепло поступово стають самими дорогим товаром. Сльози змивають не лише намальовані очі, але й забирають напускні соціальні маски та видумані образи. Тож можливо, щоб спробувати та цінувати кращі моменти життя, слід інколи скуштувати й смак сліз.

Допомога іншим робить нас нормальними. Бажання обійняти, приласкати, допомогти, потреба бути співчутливими, закладені в нашій християнській ментальності, людяності. Бути поруч, слухати, співчувати, відчувати, підтримувати – люди приходять за цим знову і знову. Не відмовляйте собі у можливості пережити свої відчуття та проявити емоції, перейнятись щиро відчуттями інших, побути з ними поруч, коли їм складно, допомогти поплакати та витерти сльози з їхніх щік. А також порозмовляти про життя, про щастя, про особливу силу, яка є в кожного, навіть коли здається, що її не має. Про здібності. Про те, що коли минають миті відчаю, приходить розуміння того, що випробування і труднощі нам даються для розуміння чогось більшого. Добрі слова, надихаючі історії, підтримка можуть змінити життя. Таки можуть. Реанімація серця за допомогою сліз, цілющих слів і часу таки лікує. Сум відступає, сміливо настає новий день. Не відразу, але настає.

В сьогоднішньому світі, де прийнято бути успішними, здоровими, нездоланними, стало соромно плакати. Особливо чоловікам. Але так, інколи, потрібно. Нам навіть складно уявити, яка для деяких людей розкіш- залишитись на самоті із своїми відчуттями і відкритись Богу, собі, коханій людині, психотерапевту. В сучасному світі так багато несправжніх акторів, що справжні сльози та душевне тепло поступово стають самими дорогим товаром. Сльози змивають не лише намальовані очі, але й забирають напускні соціальні маски та видумані образи. Тож можливо, щоб спробувати та цінувати кращі моменти життя, слід інколи скуштувати й смак сліз.

Допомога іншим робить нас нормальними. Бажання обійняти, приласкати, допомогти, потреба бути співчутливими, закладені в нашій християнській ментальності, людяності. Бути поруч, слухати, співчувати, відчувати, підтримувати – люди приходять за цим знову і знову. Не відмовляйте собі у можливості пережити свої відчуття та проявити емоції, перейнятись щиро відчуттями інших, побути з ними поруч, коли їм складно, допомогти поплакати та витерти сльози з їхніх щік. А також порозмовляти про життя, про щастя, про особливу силу, яка є в кожного, навіть коли здається, що її не має. Про здібності. Про те, що коли минають миті відчаю, приходить розуміння того, що випробування і труднощі нам даються для розуміння чогось більшого. Добрі слова, надихаючі історії, підтримка можуть змінити життя. Таки можуть. Реанімація серця за допомогою сліз, цілющих слів і часу таки лікує. Сум відступає, сміливо настає новий день. Не відразу, але настає.